UA & DE ↓
Demokracja i feminizm w Ukrainie – historia "Ruchu" i Sojuszu Ukrainek.
Seminarium naukowe z Olgą Bażan – dyrektorką Centralnego Państwowego Archiwum Stowarzyszeń Publicznych i Ukrainiki, 18.06.2026, godz. 10.00-12.00, CBH PAN w Berlinie i online w języku polskim i ukraińskim.
Przed wydarzeniem zgłoszeni uczestnicy otrzymają wybór dokumentów oraz - w razie potrzeby - link do spotkania. Prosimy o rejestrację pod adresem: info@cbh.pan.pl.
W jaki sposób walka o niepodległość i demokrację w Ukrainie przeplatała się z feminizmem?
Ludowy Ruch Ukrainy (Ukraińskij Narodnyj Ruch) oficjalnie powstał na początku 1989 jako społeczno-polityczna organizacja, opierająca się na programie i statucie zaproponowanymi przez Związek Pisarzy Ukrainy. W Ruchu działali m.in. wcześniejsi dysydenci, w tym Wiaczesław Czornowił – pisarz, dysydent, członek Ukraińskiej Grupy Helsińskiej, w niepodległej Ukrainie kandydat na prezydenta. Autor zbioru „Licho z rozumu (Portrety dwudziestu „przestępców”)” z 1967 roku, który został przemycony i opublikowany we Francji. W 1991 roku został wybrany Hetmanem Ukraińskiego Kozactwa i symbolicznie podarł Umowę Perejasławską z Rosją z 1654 roku.
Związek Ukrainek (Sojuz Ukrainok) to największa kobieca organizacja w Ukrainie, powstała w 1917 roku we Lwowie. W roku 1933 Związek pod przywództwem Mileny Rudnickiej – doktorki filozofii, dziennikarki i pisarki - uchwalił rezolucję, w której potępił Holodomor i domagał się rozpatrzenia tej sprawy przez Ligę Narodów i Międzynarodowy Czerwony Krzyż. W kongresie zorganizowanym przez Związek w 1934 roku wzięło udział ponad 10.000 kobiet z całego świata (z wyjątkiem ZSRR). W 1938 polskie władze zabroniły na kilka miesięcy działalności Związku, a rok później został on zlikwidowany przez władzę sowiecką. W 1989 Związek się odrodził we Lwowie a następnie w Kijowie, jako organizacja społeczno-oświatowa. W latach 1991 – 2001 na jego czele stała Atena Paszko – poetka i dysydentka. Jej mężem był Wiaczesław Czornowił. Ze środowiska Związku Ukrainek wyszła m.in. Ella Lamach – obecnie szefowa Centrum Rozwoju Demokracji w Kijowie (Центр – Розвиток демократії).
Podczas seminarium w dokumenty Ludowego Ruchu Ukrainy i Związku Ukrainek, przechowywane w Centralnym Państwowym Archiwum Stowarzyszeń Publicznych i Ukrainiki w Kijowie. Będzie to punkt wyjścia do rozmowy o związkach ruchów demokratycznych i feministycznych w Ukrainie.
Olha Bazhan – archiwistka, dyrektorka Centralnego Państwowego Archiwum Stowarzyszeń Publicznych i Ukrainiki, Zasłużona Pracownica Kultury Ukrainy. Ukończyła Wydział Historii Kazachskiego Narodowego Uniwersytetu im. Al-Farabiego (1989). Współpracuje z organizacjami społecznymi w zakresie włączania ich dziedzictwa dokumentacyjnego do Narodowego Zasobu Archiwalnego. Ponadto zajmuje się transferem ukrainiki z zagranicy do Ukrainy. Była zaangażowana w proces włączenia dokumentów dotyczących awarii w Czarnobylu oraz spuścizny „Babyn Jar” do Międzynarodowego Rejestru UNESCO „Pamięć Świata”.
UA
Демократія та фемінізм в Україні — історія «Руху» та Союзу українок.
Науковий семінар з Ольгою Бажан — директором Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, 18.06.2026, 10:00–12:00, CBH PAN у Берліні та онлайн.
Перед початком заходу зареєстровані учасники отримають добірку документів та, за потреби, посилання на зустріч. Просимо зареєструватися за адресою: info@cbh.pan.pl.
Як боротьба за незалежність і демократію в Україні переплітається з фемінізмом?
Народний рух України (Український Народний Рух) офіційно виник на початку 1989 року як суспільно-політична організація, що базувалася на програмі та статуті, запропонованих Спілкою письменників України. У Русі діяли, зокрема, колишні дисиденти, серед яких В’ячеслав Чорновіл — письменник, дисидент, член Української Гельсінської групи, у незалежній Україні — кандидат у президенти. Автор збірки «Лихо з розуму (Портрети двадцяти «злочинців»)» 1967 року, яка була вивезена та опублікована у Франції. У 1991 році його обрали Гетьманом Українського козацтва, і він символічно розірвав Переяславську угоду з Росією від 1654 року.
Союз українок (Союз українок) — найбільша жіноча організація в Україні, заснована 1917 року у Львові. У 1933 році Союз під керівництвом Мілени Рудницької — доктора філософії, журналістки та письменниці — ухвалив резолюцію, в якій засудив Голодомор і вимагав розгляду цієї справи Лігою Націй та Міжнародним Червоним Хрестом. У з’їзді, організованому Спілкою у 1934 році, взяли участь понад 10 000 жінок з усього світу (за винятком СРСР). У 1938 році польська влада на кілька місяців заборонила діяльність Спілки, а рік потому її було ліквідовано радянською владою. У 1989 році Спілка відродилася у Львові, а потім у Києві як громадсько-освітня організація. У 1991–2001 роках на його чолі стояла Атена Пашко — поетеса та дисидентка. Її чоловіком був В’ячеслав Чорновіл. З середовища Спілки українок вийшла, зокрема, Елла Ламах — нині керівниця Центру розвитку демократії в Києві (Центр – Розвиток демократії).
Під час семінару будуть представлені документи Народного руху України та Спілки українок, що зберігаються в Центральному державному архіві громадських об’єднань та україніки в Києві. Це стане відправною точкою для розмови про зв’язки демократичних та феміністичних рухів в Україні.
Ольга Бажан – архівістка, директорка Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, заслужена працівниця культури України. Закінчила історичний факультет Казахського національного університету імені Аль-Фарабі (1989). Співпрацює з громадськими організаціями у сфері включення їх документальної спадщини до Національного архівного фонду. Крім того, займається передачею україніки з-за кордону до України. Була залучена до процесу включення документів щодо аварії на Чорнобильській АЕС та спадщини «Бабин Яр» до Міжнародного реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
DE
Demokratie und Feminismus in der Ukraine – die Geschichte der „Bewegung“ und des Bündnisses der Ukrainerinnen.
Wissenschaftliches Seminar mit Olga Bazhan – Direktorin des Zentralen Staatsarchivs für öffentliche Vereinigungen und Ukrainistik, 18.06.2026,10.00-12.00 Uhr, CBH PAN in Berlin/Pankow und online (die Veranstaltung findet auf Polnisch und Ukrainisch statt).
Vor der Veranstaltung erhalten die angemeldeten Teilnehmenden eine Auswahl an Quellentexten sowie – falls erforderlich – einen Link zum Meeting. Bitte melden Sie sich unter folgender Adresse an: info@cbh.pan.pl
Inwiefern war der Kampf um Unabhängigkeit und Demokratie in der Ukraine mit dem Feminismus verflochten?
Die Volksbewegung der Ukraine (Український Народний Рух) wurde Anfang 1989 offiziell als sozialpolitische Organisation gegründet. Sie stützte sich dabei auf ein Programm und eine Satzung, die vom Schriftstellerverband der Ukraine vorgeschlagen worden waren. In der Bewegung waren unter anderem ehemalige Dissidenten aktiv, darunter Wjatscheslaw Tschornovil – Schriftsteller, Dissident, Mitglied der Ukrainischen Helsinki-Gruppe und Präsidentschaftskandidat in der unabhängigen Ukraine. Er ist Autor des 1967 erschienenen Sammelbands „Verstand schafft Leiden Porträts von zwanzig ‚Kriminellen‘)“, der nach Frankreich geschmuggelt und dort veröffentlicht wurde. 1991 wurde er zum Hetman der Ukrainischen Kosaken gewählt und zerriss symbolisch den Vertrag von Perejaslaw mit Russland aus dem Jahr 1654.
Der Verband der Ukrainerinnen (Союз українок) ist die größte Frauenorganisation der Ukraine und wurde 1917 in Lwiw gegründet. Im Jahr 1933 verabschiedete der Verband unter der Leitung von Milena Rudnyzka – Doktorin der Philosophie, Journalistin und Schriftstellerin – eine Resolution, in der er den Holodomor verurteilte und forderte, dass diese Angelegenheit vom Völkerbund und vom Internationalen Roten Kreuz geprüft werde. An dem vom Verband 1934 organisierten Kongress nahmen über 10.000 Frauen aus der ganzen Welt (mit Ausnahme der UdSSR) teil. 1938 verboten die polnischen Behörden für einige Monate die Tätigkeit des Verbandes, und ein Jahr später wurde er von den sowjetischen Behörden aufgelöst. 1989 wurde der Verband in Lwiw und anschließend in Kyjiw als soziokulturelle Organisation wiederbelebt. In den Jahren 1991–2001 stand Atena Paschko – Dichterin und Dissidentin – an seiner Spitze. Ihr Ehemann war Wjatscheslaw Tschornovil. Aus dem Umfeld des Verbandes der Ukrainerinnen ging unter anderem Ella Lamach hervor – derzeit Leiterin des Zentrums für Demokratieentwicklung in Kyjiw (Центр – Розвиток демократії).
Im Rahmen des Seminars werden Dokumente der Volksbewegung der Ukraine und des Verbands der Ukrainerinnen präsentiert, die im Zentralen Staatsarchiv für öffentliche Vereinigungen und Ukrainistik in Kyiv aufbewahrt werden. Dies soll als Ausgangspunkt für eine Diskussion über die Verbindungen zwischen demokratischen und feministischen Bewegungen in der Ukraine dienen.
Olha Bazhan – Archivarin, Direktorin des Zentralen Staatsarchivs für öffentliche Vereinigungen und Ukrainistik, Verdiente Kulturschaffende der Ukraine. Sie schloss ihr Studium an der Fakultät für Geschichte der Al-Farabi-Nationaluniversität Kasachstans ab (1989) und arbeitet mit zivilgesellschaftlichen Organisationen zusammen, um deren dokumentarisches Erbe in den Nationalen Archivbestand aufzunehmen. Darüber hinaus befasst sie sich mit dem Transfer von Ukrainika aus dem Ausland in die Ukraine. Sie war an der Aufnahme von Dokumenten zum Unfall von Tschernobyl sowie zum Erbe von „Babyn Jar“ in das UNESCO-Weltdokumentenerbe beteiligt.
